Герої програм

01.02.2008  \  Від чого залежить незалежна Україна?
28.03.2008  \  Чи потрібен Україні прорив Юлії Тимошенко?

Народився 9 жовтня 1958 р. в Горлівці Донецької області. За освітою — хімік-технолог, 2001 року одержав бакалаврський диплом інженера-економіста.

Трудову біографію розпочав майстром на Рубіжанському хімічному заводі «Зоря», потім очолив завод на посаді генерального директора. Обіймав керівні посади в АТ «Лисичанськнафтооргсинтез» (нині ЛиНОС), державної корпорації «Укрвибухпром» (Київ), був головою правління АТ «Укртатнафта» (Кременчук) і головою наглядової ради ВАТ «Укртранснафта».

У лютому 2002 р. призначений головою НАК «Нафтогаз України». Керував компанією до березня 2005 р.
У серпні 2003 року став першим заступником міністра палива й енергетики (обіймав цю посаду до січня 2005 р.).
У 2004 році відзначений званням Героя України з формулюванням: «за видатні особисті заслуги перед Українською державою в розвитку паливно-енергетичного комплексу, багаторічну самовіддану працю».

16 січня 2005 року, одразу після обрання Юлії Тимошенко прем'єром, вона звільнила Бойка з посади голови НАК "Нафтогаз України".
23 квітня 2005 р. обраний головою Республіканської партії України. На парламентських виборах 2006 р. РПУ увійшла до складу Опозиційного блоку «НЕ ТАК!», проте блок не подолав 3-відсоткового бар'єра.
4 серпня 2006 року призначений міністром палива і енергетики (в уряді Віктора Януковича).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 р., обраний за списками Партії регіонів. Заступник голови Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.